Боротьба з булінгом-крок до здорової нації.

В Україні розпочався масштабний перезапуск системи захисту дітей в освітньому середовищі: з 1 вересня 2026 року заклади освіти працюватимуть за оновленими Порядками реагування на випадки булінгу та застосування виховних заходів, затвердженими Наказом МОН № 961.

Ці зміни докорінно трансформують підхід шкіл до конфліктів — фокус змістився з «пошуку винних» на швидку допомогу постраждалій дитині та запобігання ризикам.

1. Головні нововведення в правилах реагування

• Школа більше не визначає факт булінгу. Це одна з ключових юридичних змін. Тепер шкільна комісія не встановлює провину та не вирішує, чи є ситуація адмінправопорушенням — факт булінгу встановлює виключно суд. Завдання школи тепер полягає в тому, щоб оперативно оцінити ризики для життя та здоров'я, організувати психологічний супровід та розробити індивідуальну програму підтримки дитини.
• Правило трьох годин. Установлено чіткі, жорсткі терміни реагування. Керівник закладу має розглянути заяву протягом 1 доби. Якщо у зверненні є явні ознаки насильства, директор зобов'язаний невідкладно (не пізніше ніж протягом 3 годин) повідомити Національну поліцію та Службу у справах дітей.

• Єдина комісія замість кількох. Раніше в закладах освіти могли діяти окремі механізми реагування на булінг та інші форми жорстокого поводження. Тепер у школі створюється єдина комісія, яка комплексно розглядає будь-які прояви насильства.
• Можливість анонімних звернень. Нові правила дозволяють повідомляти про випадки чи ризики насильства анонімно, що покликано знизити страх дітей або свідків перед розголосом.
• Примирення лише добровільне. Будь-які заходи, спрямовані на примирення сторін (медіація), відтепер можливі виключно за добровільною згодою постраждалої дитини та її батьків. Школа не має права тиснути з метою «зам'яти» конфлікт.

2. Розширене розуміння насильства

Новий регламент значно детальніше розписує форми тиску, на які школа зобов'язана реагувати. До оновленого переліку увійшли:

• Економічний тиск: умисне позбавлення дитини її майна, кишенькових грошей або створення перешкод для доступу до навчання.
• Психологічне насильство: сюди віднесено не лише образи, а й систематичне залякування, переслідування, маніпуляції та ігнорування (соціальну ізоляцію).
• Сексуальний підтекст у цифровому просторі: окремо зафіксовано заборону на небажані вербальні/невербальні дії, жарти, образливі прізвиська, а також поширення матеріалів інтимного змісту (кібербулінг, секстінг).

3. Орієнтація на ментальне здоров'я

Нові підходи розроблялися спільно з експертами в межах Всеукраїнської програми ментального здоров'я «Ти як?». Головний принцип — найкращі інтереси дитини. Психологічна служба тепер залучається з перших хвилин виявлення проблеми, щоб мінімізувати травматизацію, а виховні заходи для кривдників мають коригувальний, а не просто каральний характер.