Фото без опису

Люди старшого покоління – джерело народної мудрості, невичерпної енергії, оптимізму, життєвого досвід, які стали взірцем для підростаючого покоління. Все це притаманне і нашим землякам Василю Опаленику та Василю Генюті, які пройшли    життєвий  та трудовий шлях.

Василь Опаленик - педагог, громадський діяч та патріот.

Народився 10 січня 1936 року в с. Стричава. По закінченні у 1953 році   Великоберезнянської середньої школи почав працювати на культурній ниві. Відтак доля повела його на освітню діяльність. З 1960 по 2010 роки наполегливо трудився у Стричавській загальноосвітній школі  I-II ступенів . З 50-ти років педагогічної роботи 34 працював незмінним директором цього навчального закладу. За багаторічну працю, високу педагогічну майстерність Василь Іванович нагороджений почесною відзнакою «Відмінник народної освіти України».

Понад 10 років був незмінним солістом знаного в краї районного хору вчителів. Ще більше – понад 15 років віддав футболу де був капітаном та тренером  районної команди «Спартак», а згодом - «Меблевик».

За особистий внесок щодо охорони державного кордону, зразкове і сумлінне виконання своїх обов’язків, проявлену ініціативу та за результатами діяльності громадського формування «Кордон» Василя Івановича нагороджено багатьма Почесними грамотами. Міністр оборони України присвоїв йому  чергове військове звання майора Збройних Сил України запасу, а  Голова прикордонної служби України вручив іменний годинник.

Мабуть не просто знайти людину, котру удостоєно звання «Відмінник прикордонних військ» всіх трьох ступенів , «Відмінний дружинник України», «Відмінник народної освіти України ».

Крім вище сказаного Василь Опаленик був депутатом десятого скликання Стричавської сільської ради, а також обирався депутатом районної ради.

 

Генюта Василь Васильович

Народився в с. Вишка, 12 лютого 1940 року,  з 1949 року по сьогодення проживає в с. Забрідь.

Трудову діяльність з 16 років почав на підприємствах Ужгородського відділку львівської залізничної дороги де пропрацював на різних ділянках - слюсарем, електриком, електрозварником. Без відриву від виробництва отримав вищу освіту. Працював старшим і головним кондуктором пасажирських і товарних потягів Львівської залізниці, інженер – механіком.

Із 1972 року вчитель Великоберезнянської СШ, а потім Забрідської ВШ вчителем історії і правознавства, географії та образотворчого мистецтва і директором школи. 

Загальний трудовий стаж роботи становить 52 роки .

Проводив велику громадську діяльність. Обирався сільським і селищним депутатом, головою методоб'єднання вчителів історії та правознавства району, членом журі обласних олімпіад школярів з історії і правознавства та конкурсу кращих вчителів області. Був учасником хорових колективів «Ужанської долини » та вчителів району.

Нагороджений грамотами всіх рівнів району, області, Міністерства освіти України та Верховної Ради , «Відмінник  освіти України ».

 

Ці життєві шляхи наших земляків – це приклад для майбутнього покоління .

Тож не старійте і не знайте  в житті ні смутку , а ні бід  у серці молодість плекайте

живіть до ста щасливих літ.