ІСТОРІЯ ВЕЛИКОГО БЕРЕЗНОГО

смт. Вели́кий Бере́зний — селище міського типу, адміністративний центр Великоберезнянського району Закарпатської області.

Розташований на правому березі р.Уж, при підніжжі гір. Через Великий Березний проходять автомобільна дорога та залізниця Ужгород—Львів.

Великий Березний розташований на етнічній території Лемківщини.

Клімат на території м'який, помірно теплий і вологий, але зими тут дещо холодніші, ніж в інших районах закарпатської частини Українських Карпат. У ґрунтовому покриві переважають бурі гірсько-лісові ґрунти різного ступеня оглеєності, у річковій долині — лучні глейові ґрунти.

Перша згадка про поселення, назване від дерева береза, припадає на 1409 рік, коли кенез (староста) Бонча притягнув до відповідальності винного за якийсь злочин і над ним відбувся суд. У державному податковому списку за 1427 рік ідеться про те, що Великий Березний належить до володінь Ужгородської домінії графів Другетів. Згідно з урбаром 1691 року, теперішній район (центр і навколишні села) на правах округу входив у 4-й дистрикт Ужгородської домінії графа Берчені, спадкоємця Другетів.

Станом на 1427 рік тут налічувалося 33 селянські двори, тобто приблизно 150 душ. За урбаріальним переписом 1791 року в селі 80 кріпацьких сімей з наділом і 70 безземельних жителів.

Жителі Березнянщини брали активну участь у визвольній війні 1703—1711 років. Загони повстанців під керівництвом Івана Беци, що спустилися з гір, у вересні 1703 року взяли в облогу Ужгородську фортецю.

За переписом 1751 року, в селі було 40 дворів і понад 200 жителів. 12 квітня 1770 року Великий Березний здобув статус містечка і пов'язане з цим право проводити великі ярмарки, куди стікався народ з обох боків Карпат. Станом на 1825 рік тут було 126 будинків і 1309 жителів.

За Географічним словником Угорщини станом на 1839 рік тут проживало 1216 душ, із них 750 греко-католиків, 300 римо-католиків, тобто угорців і німців, 160 євреїв.

З відкриттям ділянки залізниці Ужгород — Великий Березний у 1897 році і будівництвом лінії до Ужка спостерігається інтенсивне зростання населення Великого Березного. Напередодні Першої світової війни тут уже було близько 3000 жителів. Ще через 30 років (1944 р.) у 547 будинках тут мешкали 4032 особи. Станом на1980 рік у селищі міського типу (з 1947 р.) кількість жителів становила 6200 осіб.

З 22 грудня 2019 року Великий Березний став центром утвореної Великоберезнянської ОТГ у складі наступних населених пунктів - Великий Березний, Розтока Пастіль, Костєва Патіль, Бегендят Пастіль, Руський Мочар.

Цікаві місця :

- парк "Арборетум" екзотичних і реліктових рослин, закладений наприкінці XIX століття.

- пам'ятники Т. Г. Шевченку

-  пам'ятники воїнам Радянської армії, які загинули в боях у жовтні 1944 року.

- архітектурна пам'ятка — Церква Св. Трійці.